У географічному відношенні урочище – це сполучена система фацій з достатньо однорідним зволоженням та грунтово-рослинним покривом.
Урочища, які мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення за законом “Про природно-заповідний фонд України” (ст. 29-30) можуть оголошуватись заповідними. Статус заповідного урочищу надається без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх землевласників або землекористувачів, одночасно на його території забороняється будь-яка господарська діяльність, яка може привести до порушення природних процесів. Заповідні урочища мають статус природно-заповідних об’єктів місцевого значення, режим їх охорони є більш суворим і відповідає режиму, встановленому для природних заповідників.